Те що зараз бачить кожен, хто наважиться таки зупинитися біля меморілу "КРАСНЕ ПОЛЕ" під Хустом, якому ще й 5 років не минуло із часу його створення, спонукало нас ВОЛАТИ до всіх, хто зветься ЛЮДИНОЮ.
Запрошую переглянути подані тут світлини. Не важко здогадатися навіть необізнаній людині, що такий стан обшивки стін меморіалу уже цією весною, із допомогою води і морозу - зробить мемоірал місцем встиду для української нації, як такої, що саме так "дбайливо береже" пам'ять про своїх героїв. В тому числі звертаюся і до тих "патріотів", хто повсюди викрикують "СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ СЛАВА!"
Який приклад подаємо своїм дітям, своїм внукам?
Чи ж не заслуговуємо на те, аби на наших уже могилах, наші ж діти і внуки приходили мочитися чи справляти свої потреби? Не хочемо про це задуматися? Наша хата з краю? ...
Саме ця жалюгідна картина спонукала мене також набрати та оприлюднити тут цю маловідому, але безцінну, як на мене, книжку, чим привернути увагу українців та співгромадян до непопулярних сторінок нашої історії.
Я не прошу про допомогу, а лише апелюю до Вашої людської пам'яті, бо без цього ми приречені бути на задвірках Європи, куди мріємо попасти.
Ніхто не буде нас поважати, якщо самі себе не поважатимемо.
Саме тому маємо твердий намір:
- Взяти це місце під реальну опіку на тривалий час.
- Будемо організзовувати свідому молодь для щоденної почесної варти біля меморіалу (у весняно-літній період).
- Спільно із Вами будемо спрямовувати потік туристів до меморіалу "Красне поле", де плануємо створити у занедбаних будиночках міні-музей Карпатської України 1939 р.
- Поблизу плануємо зорганізувати місце для наметового кемпінгу молодіжних груп туристів, пластунів, студентів.
- Вечірні співи стрілецьких пісень тих часів на території меморіалу .
- Організований нами 10 років назад Туристичний рафтинг "По тисі разом" буде привабливим турпродуктом одночасно і основним середником фінансування цього задуму.
Але.
Ось уже два місяці шукаємо юридичну підтримку цього задуму. Нажаль, все й досі стоїть на місці
Далі слів нічого не зрушується.
Мушу розчарувати також тих функціонерів, від котрих залежить "одобрямс", хто, мабуть, сподівається на куш за це, бо "відкатувати" нема із чого...
Це ж стосується і політичних дивідендів: хто на них розраховує - не обіцяємо.
Опонентів, яких ох як немало, також запрошуємо до знаходження компромісів, адже це місце нашої спільної історії, на уроках якої маємо вчитися, аби не повторилося все спочатку...
www.facebook.com/dyspatcher.dkz
=========================================================
P.S. Станом на 15 березня 2014 р., до 75-ї річниці КАРПАТСЬКОЇ УКРАЇНИ проведено ремонт меморіалу. Плитки стоять на місці тим же ж, вертикальним швом.
У свіжий "мальтер", схоже, цього разу цемент не економили. Залишається сподіватися на те, що до наступного масового "міроприємства" не відвалиться, або виконавець чесно візьме під власний контроль свою роботу.
Питання із мінімузеєм та пропонованою нами популяризацією у дусі патріотичного виховання наразі залишається у підвішеному стані.
Прошу зголошуватися однодумців для підтримки нашого проекту.
Віз й по нині там. Ніхто не відгукнувся однодумці з Народної Ради (мабуть в лапках) - відморозилися і почали піаритися на іншому (!!!) Влада, зрозуміло, каже що виглядає так, що це лиш тобі і треба...
ОтветитьУдалитьТоді чого дивуємося що йде війна?
БАЙДУЖІСТЬ - наша байдужість - ось головний диявол, якого успішно вселили у душі українців політтехнологи союзних і постсоюзних часів. Тому і маємо те, що маємо, або те, на що заслуговуємо...
А зусилля горстки патріотів залюбки змішає з гівном в молчалівом согласіі бидломаса, якою зараз кишить Україна.
Прикро.